Как советовал мыслить Мартин Хайдеггер, влиятельный философ 20 столетия.

В 1955 году Хайдеггер выступил на праздновании 175-й годовщины со дня рождения композитора Конрадина Крейцера. Его главная мысль была такая - чтобы почтить память великого композитора нужно осмыслить его жизненный путь и его творения. Но в современном мире люди бездумны. Мы бежим от мышления и забываемся в вещах.

Мы можем по ошибке считать мышлением только то, когда мы считаем, рассчитуем результаты. Оно становиться калькулирующим когда мы считаем все более новые выгодные возможности. Но оно не может подумать о смысле.

Хайдеггер говорил, что мы забыли о другом виде мышления - о осмысляющем раздумьи.

Как же выйти на этот путь мышления? Хайдеггер советовал делать так:

"И, наконец, говорят, что чистое размышление, стойкое
осмысление "выше" обычного рассудка. В последней отговорке
верно только то, что осмысляющее мышление само не получается,
впрочем как и вычисляющее. Для осмысляющего мышления подчас
необходимы высшие усилия. Оно требует более длительного
упражнения. Для него нужна еще более чуткая забота, чем для
любого другого настоящего ремесла. А еще оно должно уметь
ждать, как ждет крестьянин, взойдет ли семя, даст ли урожай.
И все же каждый может выйти в путь размышления по-своему и
в своих пределах. Почему? Потому что человек - это мыслящее,
т. е. осмысляющее существо(5). Чтобы размышлять, нам отнюдь не
требуется "перепрыгнуть через себя". Достаточно остановиться на
близлежащем и подумать о самом близком: о том, что касается
каждого из нас - здесь и сейчас, здесь, на этом клочке родной
земли, сейчас - в настоящий час мировой истории." http://www.lib.ru/HEIDEGGER/gelassen.txt

Ненасильственное общение было создано Маршалом Розенбергом в 60-х годах 20 столетия. Суть его в том чтобы выражать свои чувства при этом уважая чувства собеседника. Главное в чем была заслуга Розенберга это создание целостного метода. В отличии от него многие психологи уделяли внимание лишь некоторым аспектам общения. Часто давались такие советы как - поймите своего собеседника, но как это сделать не сообщалось. Примечательно что Розенберг показывает именно технику как выражать свои чувства и как уметь понимать других.

Простенько обозначить его технику можно двумя-тремя предложениями:

Когда я вижу как ты складываешь белье в корзину, я чувстую злость, потому что я считаю, что белье надо стирать каждый день, чтобы убивать все микробы. Можешь ли ты, пожалуйста, стирать его каждый день?

Если обьяснить структуру предложения, то она состоит из 4 пунктов:

1. Наблюдение "Когда я вижу как ты складываешь белье в корзину"
2. Выражение чувств "я чувстую злость"
3. Подтверждение потребности "потому что я считаю, что белье надо стирать каждый день, чтобы убивать все микробы."
4. Просьба, в том чем мы нуждаемся "Можешь ли ты, пожалуйста, стирать его каждый день?"

Можно попробовать походить и мысленно выразить свои чувства. Техника помагает точнее сформулировать свои потребности, значит лучше понять чего ты хочешь.

Книгу можно скачать здесь http://www.koob.ru/rosenberg_m/

Хронологію того що відбувалося в Ірані з 13 по 20 червня можна побачити в блозі http://mashable.com/2009/06/20/iran-youtube/.

Все почалося 13 червня і продовжується. Телебачення Ірану каже, що Америка виділила 400 мільйонів доларів на заворушення. Здається такі аргументи я вже чув. Коли відбувалася помаранчева революція, коли відбувалися заворушення в Росії. Будь-які заворушення тоталітарні режими пояснюють впливом Америки.

До речі в Ірані кольром революції є зелений колір.

Це відео перше яке зявилося в інтернеті. Перші демонстрації, люди протестують проти нечесних виборів.

Якщо зараз кому цікаво що відбувається в Ірані прочитайте блог http://ostap.livejournal.com/.

Відразу стає зрозуміло, яке зараз правління в Ірані і чому США проголосили його однією з найнебезпечніших країн в світі.

В нтернеті багато жахливих роликів, яких в житті й не побачиш. Але є й класні, повністю протилежні. Ось один з таких - подивишся і стає якось класно на душі.

Хлопець просто обіймає людей. Цим він показує, що він любить їх та приймає їх такими як вони є. Деколи бракує таких емоцій. Любов до людей в тому і полягає, що вона дається безвідплатно, дається тоді коли хочеться, її можна просити в інших людей і найголовніше, що можна любити себе і через це любити інших.

Як пише Хуан Манн, автор ідеї: "Я прилетів літаком в рідне місто і ніхто не зустрічав мене. Мені захотілося, щоб хтось обняв мене. Я був туристом в рідному місті. Тоді я взяв картон, написав на ньому: "Вільні обійми". Перші 15 хвилин люди просто дивилися на мене. Першою людиною,яка зупинилася була маленька жінка. Цього ранку була річниця як загинула її дочка в аварії. Вона відчувала себе самотньою в цьому світі. Я опустився на коліна та обійняв її. Коли ми розійшлися, вона посміхалась".



Сайт руху "Вільні обійми" http://www.freehugscampaign.org/

Деякі автори заперечують етику. Вони стверджують, що її не існує. Так зручніше жити та можна краще себе відчувати.

Але це хибна думка. Вона створює незручності в житті - людина тоді не відчуває себе людиною.

Людина розуміється в двох вимірах - як індивідуальність та як представник роду людського. Поза суспільством людина не може стати такою як є. Тварини можуть, бо в них закладена програма. Людина стає людиною в суспільстві.

Існування суспільства неможливе без співробітництва між людьми. Отже вже в самій суті суспільної людини закладена вимога співробітництва. Співробітництво неможливе без існування моральних норм. Так сама людина не може бути нею, якщо в неї немає моральних норм. Моральні норми є одною з вимог для існування суспільства. А суспільство є необхідною умовою створення людини.

Тому коли створюється людина суспільством в людини вже закладена необхідність моральних норм. Якби моральних норм не було, то не було б суспільного співробітництва.

Тому ми всі маємо необхідність моральних норм. Якщо заперечувати їх, то прийдеться заперечувати саму суть людини. Звідси незручність в житті такої думки - змушені постійно заперечувати в собі свою суть.

Довідка обласного прокурора про факти людоїдства в Дніпропетровській області, 1933 рік.

Привіт президенту Росії Медвєдєву, який заперечує Голодомор. Нехай зверне увагу, що деякі люди тоді їли трупів. Може він думає, що це шлях до комунізму.

Всього 54 факти людоїдства і 6 фактів трупоїдства. Видно що в квітні голодуха найстрашніша була. Зїли весь запас їжі, а ще нічого не виросло. Потрібно було протягнути до літа.

Один з методів кращого розуміння людей в розмові.

Кожна людина хоче щоб були люди які поділяють її погляди на життя. Але часто важко зрозуміти які саме цінності поділяє та чи інша людина.

Спільність цінностей дуже важлива для відчуття свого існування. Самотність дуже часто виникає через те, що немає людей які поділяють цінності самітника.

Так можна мати багато друзів, але при цьому бути самотнім. Тому що ці всі люди можуть не поділяти цінності людини. Сама ж людина може про це не здогадуватися, бо не вміє аналізувати своє життя і не знати про цей принцип.

Коли відбувається розмова, то людина показує що саме для неї важливо. Це починається тоді, коли вона починає нову тему в розмові.

Від співрозмовника вона очікує підтримки. Це схоже на відображення в зеркалі - вона хоче побачити себе в зеркалі іншої людини. Тому цю підтримку необхідно надати. Але якщо інша людина не сповідує ці принципи, щодо яких почалась розмова, то можливість підтримки зменшується.

На проявленну цінність можна відреагувати на двома способами - позитивом та негативом. Якщо людина почала розмову на цю тему, то вона для неї важлива. Тому необхідно цю тему підтримувати. Можна це порівняти з погладжуванням кішки та уколом голкою.

В етиці людина зобовязана підтримувати цінності іншої людини, навіть якщо ці цінності їй не подобаються. Звичайно, якщо ці цінності не шкодять іншим людям.

Тому якщо людина починає розмову на нову тему, то ця тема цінна для неї. Це показує які вона поділяє цінності. Вона очікує підтримки. І цю підтримку потрібно надати.

Мой ответ на проблему как разрешать конфликты и гнев в себе, поднятую http://kosilova.livejournal.com/611230.html

Пишет Елена Косилова:

"Вот я сейчас скажу в другой терминологии. Что такое конфликт, скандал, препятствие, искушение? Это когда идет накопление отрицательной энергии. Быть идеальной – это означает не выпускать отрицательную энергию в окружающую среду. Но в то же время надо и не допускать того, чтобы она тебя разрушала! То есть не глотать ее
Отводить ее куда-то, что ли?"

Мне помогает три вещи:

1) Фокусинг Гендлина. Звучит как очередное шарлатанство. Но это очень простая техника, даже я иногда задумывался почему я ее раньше не знал. http://www.focusing.org/ru/6steps_ru.html

Очень хорошо эта техника помогает справляться с гневом и страхами. Только я ее немного поменял под себя.

2) Отсутствие самокопания. Я различаю для себя самокопание и самоанализ. Различие между ними в том что при самокопании возникают эмоции, а при самоанализе нет. И второе различие в том, что самокопание не ведет ни к каким действиям, а самоанализ обязательно должен вести к действиям.

На практике это выглядит так - если у меня возникает самокопание, то я немедленно прерываю его словами "План действия". Поэтому мои мысли ведут меня к действию и я дисциплинирую свое мышление. И снова самокопание и снова прерывание себя словами "План действия". Мне иногда бывает страшно что-то подумать, потому что я сразу себя заставляю словами "План действия" эти мысли выполнять. Ну конечно все в пределах нормы.

3) Надо уважать всех людей, тогда я себя чувствую человеком. Любить их как написано в Библии и не проявлять ненависти. Это очень мощный метод, от него меня постоянно прет. Даже того кто на меня накричал я люблю как человека. Не надо плутать эту любовь с любовью к девушке.

Я люблю всех уже через то что человек уже победитель. Он уже своим рождением доказал то, что он имеет ценность в этой жизни. Потому я не имею никакого права не любить его как победителя в этой жизни.

Очень важно любить всех. Многие люди имеют ненависть к каким-то пластам людей. Например, кто-то ненавидит таджиков или пьяниц. Кто-то не любит тупых. И своей нелюбовью они отрицают право существование этого человека в жизни. Ведь если я не люблю человека, значит я хочу чтобы его не было на свете. Этим я мысленно отрицаю право человека на жизнь. И забываю что этот человек передо мной уже есть очень важным для меня, так как он есть для меня примером победы в жизни своего рождения.

Власні думки будують внутрішній світ людини.

Прочитав декілька сторінок книжки Альфреда Адлера "Наука жить". Адлер вважає, що основна проблема в тому що невротична людина недостатньо соціалізована.

Ось, що він пише: "Недостаточно развитое чувство общности является эквивалентом ориентации на бесполезную жизнедеятельность. Индивиды с недостаточно развитым чувством общности составляют группы проблемных детей, преступников, душевнобольных, алкоголиков. В таких случаях проблема, которую необходимо решить, заключается в том, чтобы найти средства, способные повлиять на их возвращение к полезной стороне жизни, и обращение их интереса к окружающим."

Я думаю, що невротична людина вважає більшість людей за ворогів і через це вона порушує етичні правила. Вона не має ніякого права вважати всіх людей ворогами, бо не неможливо. Неможливо тому що якби всі люди були собі ворогами, то люди не могли б договоритися між собою і знищили б себе на планеті. Навіть якщо вийти на вулицю, то можна побачити, що більшість людей є мирними і порядними. Звідси така очевидна хиба невротиків у відношенні до людей.

Але зрозуміти цю проблему тяжко, бо їм важко зрозуміти свої власні принципи та погляди на життя. Щоб прийшло розуміння потрібно осмислити, але це тяжко, бо мислення може працювати коли немає стресу. Невротик же перебуває в постійному стресі. Такий легенький фоновий страх. Цей страх може приймати форму вини, сорому. Для того щоб людина повноцінно мислила їй потрібна нейтральна емоція - інтерес. Тоді вона може осмислити свої приниципи та зайнятися творчістю - створити свої власні думки. Ці думки будуть відображають її внутрішній світ та унікальність цієї людини.

Чим більше таких власних осмислених думок, тим багатших внутрішній світ людини. На ці власні думки людина опирається в житті. Вони для неї найближчі, бо створені нею самою. Їх ніхто їй не давав - ні батьки, ні книги. Хоча і батьки, і книги можуть показати напрямок для створення власних думок. Можна і навчитися процесу мислення. Але це схоже на фехтування. Навчитися прийомам можна, але щоб стати майстром потрібно вкладати свою індивідуальність.

Основна зброя всіх культів - це вживання метафор. Метафора слугує лише для кращого розуміння проблеми. Маніпулятори ж за допомогою метафор будують свої докази. Наприклад, можна порівняти своє життя з компютером і наробити величезну кількість висновків про людину.

В цьому руслі рухаються всі маніпулятивні течії. Вони порівнюють людину з чимось і на основі цього створюють свою теорію. Маніпулятор може запропонувати "алгоритм щасливого життя". При чому поняття алгоритм належить до сфери компютерів. В людини немає такої прямої залежності причини та наслідка.

Философия для меня как наука важна. Я смотрю в нее как в зеркало своих мыслей. Мне она нужна для того чтобы сравнивать свои мысли с чужими мыслями. От этого происходит постоянная череда улучшения моего осмысливания происходяящего. Например, я могу принять некоторую мысль философа и попробовать с ней жить. От этого может поменяться вся цепочка моих взглядов. Произойдет обновление моих мыслей. Для разума нужная вещь в плане постоянного движение вперед.

Далее мне может не хватать идей о самых абстрактных вещах. Я не могу родиться уже с ними. Мои родители не могут знать всех этих идей. Например, идея о априорности могла никогда не приходить им в голову. А для меня эта идея важная. Ведь с ее помощью я могу посмотреть на себя с совсем другой стороны. Возрастает моя способность к рефлексии.

Еще философия дает мне ощущения человечности. Обдумывая философские проблемы я понимаю что занимаюсь деятельностью которая полностью сосредоточена на человеке. При этом я занимаюсь творчеством когда у меня появляются новые мысли. Для себя создаю свои мысли, которые мне наиболее близки. От наличия таких близких мыслей я становлюсь богаче. Ведь моих мыслей становиться больше. При этом философия ставит для меня проблемы и я создаю для себя мысли с которыми я буду намного богаче.

Особенность философии для меня в том, что тут для меня наибольший простор для построения своих собственных мыслей. Ни одна наука такой возможности не дает. Все они имеют свой предмет, который ведет их мысль по заданному руслу. А у философии предметом выступаю я сам. От этого количество мыслей которое принадлежит именно мне больше чем у других науках.

Построение своего собственного мысленного мира важнейшая задача для человека. Чем больше создано своих собственных мыслей тем удобнее человеку ощущать мир. Вот философия и трудиться на тем чтобы этих собственный мыслей в человека было много. За века философы создали столько идей, что мысленное богатство для меня большущее. Есть из чего выбрать. Я так их и выбираю, как гурман на кухне. Но всегда хочется чего-то лучшего.

У відносинах насамперед повинна бути духовна поєднаність, взаємоповага, відсутність фамільярності. Також повинні виконуватися базові етичні принципи - відсутність зрад та брехні. Також люди повинні вивчати один одного для того щоб краще зрозуміти один одного.

Це схоже на вивчення невідомої країни, через це краще зрозуміло свій рідний край. Весілля це підсумок відносин. Ознака того що вони перейшли в зрілу стадію відносин. Квітка розцвіла, так і весілля символізує розквіт відносин між людьми. Без такого підсумку все буде вказувати на те, що вони не є важливими для обох людей.

Тому мій погляд поєднує обидва варіанти - будування відносин складний процес, схожий на щоденну працю. В ньому є певні стадії які проходять люди. Підсумок цих відносин - можливість підсумування в своїй памяті того що в тебе були такі люди з якими ти досяг вищого способу порозуміння.

Ця цінність буде в памяті назавжди. Вона буде цінною для людини, бо буде доказувати їй, що вона спроможна на такі дії.

В Росії відновили свято 7 жовтня. Так і називається - 7 ноября - День Октябрьской революции 1917 года. Дума прийняла, Рада федерацій схвалилила.

І що тут радіти - майбутнім жертвам режиму, розстріляним та закатованим. Далі буде смерть та терор.

Люди люблять переможців страхів. Герой фільму чи книжок не повинен бути невротиком.

Невротик - це людина яка живе в обіймах страху. Для кожної людини страх це нормальна реакція на проблеми. В невротика цього страху забагато. Страх пронизує всі аспекти його життя. Наприклад, щодо любові невротик має страх, що його можуть не любити всі люди. Для нього любов має навязливий характер. Самотність тяжка для невротика, бо він залишається один на один зі своїм страхом.

Через цей страх спостерігати у фільмі за невротиком нецікаво. На кожну проблему невротик реагує перебільшеним страхом. Через це починає самокапатися в собі, щоб цей страх приглушити. Глядачу ж дивитися на самокопання нецікаво. Самокопання схоже на помийну яму куди скидаються страхи людини. Ніяких дій по вирішенню проблеми немає. Можна побачити зациклення на певних думках, яке не веде до вирішення проблеми.

Тому невротик у фільмі активно не діє. Він не може спонтанно вирішити проблему, бо починає самокопатись. А у фільмі головного героя прикрашає лише те, що він активно вирішує проблему. Через ці дії герой змінюється і вирішує проблему.

Звичайно можна зняти фільм про невротика який позбавляється свого надмірного страху. Його буде цікаво дивитися, бо герой перестане бути невротиком саме через свої активні дії. Але якщо він цілий фільм буде самокопатися і нічого не вирішить, то це буде антигерой.

Герой фільму завжди перемагає свій страх. В фільмі про це йдеться на протязі всього показу.

Для кожної людини є багато що цінним і вона визначає по цьому необхідність в іншій людині по цих цінностях. Якщо людина розділяє з нею ці цінності, то вона стає для неї більш визначальною.

Щодо невротиків, то в них цінності навязані і не є власними. Насправді є інші цінності, що є для них головними. Але вони про них не знають, бо не усвідомлюють їх. Через це вони в постійній незадоволенності.

Так дивно читати думки людини яка жила так давно. Однодумець з 17 століття.

В 1637 році Бальтасар Грасіан-і-Моралес написав книгу «Карманный оракул, или Наука благоразумия». В СРСР цю книгу надрукували лише один раз. Хоча, наприклад, на німецькій мові його перевидавали 37 раз. Єзуїти в СРСР були "ворогами народу", членами шпіонської організації. Хоча Бальтасар постраждав від самих єзуїтів. За публікацію книги "Критикон" його приговорили до покаяння - їсти тільки хліб та воду. І заборонили мати в келії папір та чорнила.

Афоризми з книжки легко читаються. Вони схожі на моральні повчання які дають батьки своїм дітям. Можна начитатися і повчати всіх дітей.

Я вибрав афоризми які мені найбільше сподобалися.

91. Действовать лишь тогда, когда не сомневаешься. Сомнение в удаче у того, кто действует, становится уверенностью в неудаче у наблюдателя, тем паче соперника. Если в пылу страсти разум сомневается, то, когда страсть остынет, он осудит твой поступок как явную глупость. Действовать, когда сомневаешься в разумности деяния, — опасно, лучше воздержись. Благоразумие не допускает неуверенности, оно всегда шествует при полуденном свете разума. Можно ли ждать успеха, когда поступок едва задуман, а уже осуждается опасением? И если предприятие, вполне одобренное внутренним согласием26, тоже иногда не удается, чего ждать от дела, начатого с колебаниями, со зловещими пророчествами?

99. Сущность и наружность. О вещах судят не по их сути, а по виду; мало кто смотрит вглубь, чаще довольствуются наружностью. Толку ли, что ты прав, коль на лице твоем лукавство.

109. Не быть хулителем. Есть люди свирепого нрава: всюду видят преступления, и не в пылу страсти, а по природной склонности. Всех осуждают — одного за то, что сделал, другого за то, что сделает. Сие знак души не только жестокой, но хуже того — подлой. Осуждая, они так преувеличат, что из атома бревно сотворят и глаза им выколют. На любом месте злобные надсмотрщики, они и Элизиум28 превратят в галеру. А если примешается еще страсть, удержу им нет. Наивность, напротив, все извиняет — и не по умыслу, а по недомыслию.

123. Человек без напускной важности. Чем больше достоинств, тем меньше напускного — оно одно придает им всем отпечаток пошлости. Тягостное для окружающих, оно столь же тяжко для самого спесивца — он становится мучеником своих забот, терзая себя мелочами церемониала. Даже высокие достоинства много теряют из-за напыщенности — в них тогда видят лишь плод нарочитых ухищрений, а не свободной натуры, — естественное же всегда приятней искусственного. Людей напыщенных считают несведущими как раз в том, чем они чванятся. Чем лучше удалось дело, тем меньше говори о своих трудах, дабы казалось, что совершенство достигнуто совершенно естественно. Но, избегая притворной важности, не впадай в притворную скромность — всячески показывая, что ничего не выставляешь напоказ. Благоразумный виду не подаст, что сознает свои достоинства, — и само его равнодушие вызывает у окружающих интерес к ним. Вдвойне велик тот, кто, сочетая все совершенства, ни об одном сам не говорит; к всеобщему признанию он придет с другого конца.

143. Чуждаясь пошлого, не впадать в оригинальничанье. Обе крайности предосудительны. Всякое дело, умом серьезным порицаемое, — неразумное дело. Оригинальничанье — это некий самообман, вначале приятный, соблазняющий новизной и пряной остротой, но затем, когда ничего хорошего не получится и ты прозреешь, — весьма прискорбный. Это некое наваждение, а в делах политики — пагуба для государства. Кто не может, кто не дерзает идти к великому стезей добродетели, сворачивает на тропинки оригинальничанья, восхищая глупцов — и неудачей доказывая правоту благоразумных. В таких решениях царит своеволие, они далеки от здравомыслия. И если порой основа у них и не ложная, то все же ненадежная, и чем важнее дело, тем опаснее провал.

148. Владеть искусством беседы, ибо в беседе сказывается личность. Ни одно из занятий человеческих не требует большего благоразумия, хотя в жизни ничего нет обычней, — тут можно и все потерять, и все выиграть. Чтобы письмо написать — а письмо та же беседа, только обдуманная и записанная, — надобно размышление, насколько же больше требуется его для беседы обычной, мгновенного экзамена ума! Люди опытные по языку узнают пульс духа, недаром сказал мудрец: «Говори, коль хочешь, чтобы я тебя узнал». Иные полагают высшим искусством беседы полную безыскусственность — чтоб беседа была, подобно платью, нестеснительна. Но это годится лишь между близкими друзьями, а беседа с человеком почитаемым должна быть содержательной, являть твое содержание. Дабы в беседе быть приятным, приноравливайся к характеру и уму собеседников. Не строй из себя цензора чужих слов и выражений, иначе тебя сочтут педантом; тем более не придирайся к мыслям и суждениям, а то тебя будут избегать, даже вовсе от тебя отвернутся. Благоразумие в беседе важней, чем красноречие.

172. Не связываться с тем, кому нечего терять. Поединок будет неравный. Соперник в бой ринется без оглядки, ибо перед этим все утратил, даже стыд, со всем покончил, терять ему нечего, и потому нападает с дерзостью отчаяния. Не подвергай столь грозной опасности добрую славу, которой цены нет: годами ты ее завоевывал, а потеряешь в единый миг, лишишься из-за лишнего слова. Одно оскорбление — и от всего твоего труда одна труха. Человек порядочный в драку не спешит — ему есть что терять. Дорожа честью, оценивает противника, в спор вступает осмотрительно и действует медлительно, дабы благоразумие имело время ретироваться, доброе имя укрыть. Победа не даст тебе столько благ, сколько накличешь бед, ввязавшись в драку.

177. Избегать панибратства. И сам не фамильярничай, и другим не дозволяй. Панибратство губительно для превосходства, присущего человеку порядоч-ному, а затем — и для почтения к нему. Держась от нас вдали, светила со-храняют свою лучезарность. Божественное требует благоговения, заурядно человеческое не уважают: чем чаще видят, тем меньше ценят; при близком общении проступают изъяны, тщательно скрывавшиеся. Не держись ни с кем накоротке: с вышестоящими это опасно, с нижестоящими — неприлично, а особенно с чернью, которая по глупости нахальна и, не разумея, что ей оказывают милость, принимает это как должное. Чрезмерная простота в обхождении отдает пошлостью.

Спробувати придумати декілька афоризмів. Але так щоб вони були новими.

Але це неможливо, бо на такому загальному рівні вже давно вони придумані. Якщо буде щось конкретне, то це буле повчання. А людина яка повчає завжди зверхня. Вона звертається до віри та обминає розум.

Але якщо написати щось обємне, то людина наштовхнеться на перепону. Афоризм легше прочитати, ніж величезну книжку.

Але від афоризмів нудить. Вони завжди категоричні і не дають для людини свободи в мисленні.


-- Афоризми за 25 хвилин --

1. Мислення існує для того щоб діяти. Самокопання не дає дій.

2. Самотність відчувають всі люди. Але по-різному поводять себе коли її відчувають.

3. Віра в містику знищує віру в людину. Людина більше вірить в могутнє нелюдське.

4. Він не вірить Богу. Він його боїться. Він є рабом у свого страху.

5. Яскраві дівчата чого ви такі пусті в середині? Ми б не були такими яскравими якщо б багато думали.

6. Коли ти сваришся з кимось, ти завжди неправий. Так думає мінімум одна людина на землі.

7. Закон любові - спільні цінності притягуються.

Для мене Ющенко є злочинцем. Він кращий за Кучму, але це не може слугувати для Ющенка ніяким виправданням. Те що я був на майдані за нього та їздив в третій тур виборів також не означає, що я повністю до нього прихильний.

Коли суд виносить вирок, тоді можна вважати людину злочинцем. Але Ющенко для суду недосяжний. Тому я вважаю його злочинцем без всіляких вироків суду.

Достатньо одного вчинення злочину для того щоб ввважати людину злочинцем. Для мене це будівництво дачі Ющенка.

Мені розказала про це людина якій я довіряю. Як директору великого підприємства йому наказали відправити машини для будівництва дачі. А витрати він був змушений списувати з брехнею. Якщо б він цього не зробив його б звільнили і на його місце прийшов слухняніший чиновник.

Машини він відправив незаконно і це підпадає під статтю кримінального кодексу. Я впевнений, що Ющенко про це знає. Він як зацікавлена особа не може бути стороннім, що на його дачі державні машини.

Тому Україна і є зараз настільки корумпованою. При владі злочинець, який ставить на місце своїх злочинців.

Юрий Нестеренко

Парадный марш

Чем кровавей родина, тем надрывней слава,
Чем бездарней маршалы, тем пышней парад.
Выползла из логова ржавая держава,
Вызверилась бельмами крашеных наград.

Плещутся над площадью тухлые знамена,
Нищий ищет в ящике плесневелый хлеб,
Ложью лупят рупоры: "Вспомним поименно!"
Склеен-склепан с кляпами всенародный склеп.

Лбы разбиты дО крови от земных поклонов,
Мы такие грозные - знайте нашу прыть:
Мы своих угрохали тридцать миллионов!
Это достижение вам не перекрыть!

Крики заскорузлые застревают в глотках,
Тянет трупной сладостью с выжженных полей,
И бредут колодники в орденских колодках,
И в глазах надсмотрщиков плещется елей.

Думать не положено, да и неохота,
Пафос вместо памяти, дули вместо глаз,
Бантиками ленточки, глянцевые фото,
Куклы на веревочках, плюшевый экстаз.

Для раба хорошего - свежую солому,
Для его хозяина - пышный каравай.
А за свой родной барак пасть порвем любому,
Так, блин, и запомните! Вольно! Наливай!

май 2008